<<
>>

2.1. Поняття принципів трудового права

Слово принцип (лат. principium) за своїм семантичним значенням тотожне українським словам «основа», «засада». Тобто принципи права — це такі засади, вихідні положення, на яких ґрунтується право як система норм.

Вони є основою права.

У юридичній літературі вважалося свого часу, що принципи права — це продукт людської діяльності, їх джерелами є сфера ідеології. І щоб одержати статус принципів права, певні керівні положення мають бути відображені у самому праві, у змісті норм права.

Сучасні дослідження принципів права обґрунтовують об'єктивний характер цієї категорії. Це такі засадничі основи права, які відповідають характеру суспільних відносин, економічним, політичним, ідеологічним процесам, що відбуваються у суспільстві. Саме така залежність зумовлює характер правотворчості, зміст правових норм, способи й методи реалізації права1.

Загальносоціальне право і юридичне право можна розглядати сьогодні як ціле і його частину у нерозривному їх взаємозв'язку. Загальносоціальне право щодо юридичного права є первинним, воно з'являється задовго до появи держави, продуктом якої є власне юридичне право, яке виникає у надрах уже існуючого за-гальносоціального права. Принципи права необхідно виводити із самої правової матерії, а не з ідеологічних категорій. Вони охоплюють усю правову матерію — і ідеї, і норми, і відносини — та надають їй логічності, послідовності, збалансованості. У принципах права ніби синтезується світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Принципи — це свого роду «сухий залишок» найбагатшої правової матерії, її суть, звільнена від конкретики.

1 Колодій А. М. Принципи права України. — К., 1998. — С 21.

42

Принципи відіграють роль орієнтирів у формуванні права»1. Тому юридичне право не може суттєво відступати від усталених і апробованих постулатів загальносоціального права. Більшість з них держава закріплює у правових нормах і вони продовжують свою регулятивну функцію вже як юридичне право.

Водночас у державно організованому суспільстві існують норми загальносоціального права, які з різних причин не трансплантувались у норми юридичного права, тобто загальносоціальне право не зникає з появою держави і юридичного права. Воно виступає підґрунтям для юридичного права, а тому можна вважати, що загальносоціальне право якраз і є тими принципами, на яких базується юридичне право як система норм.

«Принципи загальносоціального права, — пише А. М. Колодій, — передаються юридичному праву, тому що законодавець не може не враховувати думки суспільства і тому, що ця думка акумулюється насамперед у цих принципах — особливо це стосується демократичного (громадянського) суспільства»2.

Принципи права як основа системи юридичного права, підґрунтя, на якому воно розвивається, не перетворюються на якісь інші правові субстанції, а існують реально і водночас з самою системою права.

Система чинного юридичного права повинна своїм змістовним нормативним наповненням чітко відповідати конкретним принципам права.

Якщо через якісь об'єктивні обставини ті чи інші принципи права припиняють своє існування, то норми права, інститути або галузі, які на них спиралися, втрачають свої регулятивні властивості. Так само, якщо певні правові акти розроблено і прийнято законодавцем без врахування вимог принципів права, то вони не забезпечуватимуть ефективного регулювання суспільних відносин і їх, зрештою, потрібно буде або скасовувати, або вдосконалювати.

Принципи права як надбання всього історичного процесу розвитку людської цивілізації не можна змінювати, скасовувати чи, навпаки, створювати певним політичним силам чи групам, які визначають політику держави, зокрема і в сфері правотворення. їх можна лише пізнавати, вивчати з більшою чи меншою про-

1 Лившиц Р. 3. Теория права. — М., 1994. — С. 195—196.

2 Колодій А. М. Цит. праця. — С 42.

43

никністю в їхню сутність і дотримуватись (або ігнорувати — собі ж на шкоду).

Крім принципів права потрібно розрізняти і таку категорію, як правові принципи. Вони, на відміну від попередніх, відображаються у нормативних актах у вигляді окремих загальних положень (норм-принципів), наприклад, «кожен, хто працює, має ^ право на відпочинок» (ст. 45 Конституції України), або ж у «прихованому» вигляді, коли їх зміст випливає з багатьох норм. Зокрема, «право на належну винагороду за працю», «право на охорону праці» та ін. (

Тобто, якщо принципи права первинні щодо права юридичного і становлять його сутність і зміст, то правові принципи визначаються у самому юридичному праві, а тому є вторинними, по- >. хідними. Принципи права як об'єктивні засади самого права містяться у надрах загальносоціального права незалежно від то-го, чи є юридичне право, чи на певному історичному етапі його ще немає. Правові ж принципи можуть існувати тільки за наявності юридичного права. Більше того, сама наявність юридичного права ще не означає, що у ньому обов'язково мають бути визначені правові принципи. Вони за певних специфічних обставин можуть і не мати свого відображення — прямого чи опосередкованого — у правових нормах, що, однак, зовсім не слід розцінювати як недолік тієї чи іншої системи або галузі права. Головне, щоб ці системи чи галузі ґрунтувалися на належних принципах права, і цього достатньо для забезпечення повноти правового регулювання.

Встановлення та вивчення принципів трудового права має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Без урахування загальних засад, на яких формується українське трудове право, ми не зможемо ні належно його тлумачити, ні ефективно застосовувати його норми, що особливо важливо в умовах ринкових відносин. Виняткового значення набуває усвідомлення справжньої ролі принципів трудового права в процесі кодифікації трудового законодавства. Це саме той випадок, коли є можливість прийняти ефективний і стабільний закон.

Отже, принципами трудового права як системи норм, покликаних забезпечувати трудові та тісно пов'язані з ними відносини, є такі засадничі ідеї (засади), які визначають сферу його

44

дії порядок встановлення прав та обов'язків суб'єктів, гарантії захисту їх прав та законних інтересів.

До таких принципів, які визначають сутність і закономірності розвитку трудового права, можна віднести:

обмеження сфери правового регулювання відносинами найманої праці;

оптимальне поєднання централізованого і локального право-, вого регулювання;

соціальне партнерство і договірне встановлення умов праці;

забезпечення єдності та диференціації правового регулювання;

визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників, у трудових правовідносинах порівняно з умовами, встановленими в нормативно-правових актах.

Можна виділити й інші якісь закономірності, властиві цій галузі, та вони не будуть уже головними, а виступатимуть лише як принципи окремих, інститутів трудового права. Наприклад, принцип договірного визначення трудової функції працівника можна розглядати як принцип тільки одного інституту — інституту трудового договору. "

У юридичній літературі принципом трудового права іноді визнають і такий принцип, як безпека праці або принцип охорони праці, згідно з яким усе трудове право пронизане ідеєю забезпечення охорони праці найманих працівників. Проте важливо пам'ятати, що охорона праці, створення безпечних і здорових умов для працівників у трудових відносинах є головним завданням і призначенням трудового права, а ототожнювати принципи права ( з його завданнями не можна.

Треба мати на увазі й те, що трудовому праву властиві і деякі загальноправові принципи, зокрема ті, що визначають сферу приватноправових відносин. До них можна віднести принцип пріоритетності Цорм міжнародного права щодо норм національного права, принцип забезпечення захисту законних інтересів учасників правовідносин, та ін.

Водночас трудове право з огляду на своє соціальне призначення визначило також чимало правових принципів, яких треба дотримуватися, застосовуючи і реалізовуючи його приписи. Такими правовими принципами трудового права є: рівність трудових

45

прав громадян України; свобода трудового договору; взаємне погодження зміни умов трудового договору; належна оплата праці та деякі інші.

Маючи похідний від права характер, правові принципи у поєднанні з принципами права забезпечують функціонування трудового права як самостійної галузі в системі права України.

<< | >>
Источник: В. Я. Бурак, 3. Я. Козак, П. Д. Пилипенко, С. М. Сішчук, Т. П. Шевчук, І. М. Якушев. Трудове право України. 2004
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме 2.1. Поняття принципів трудового права:

  1. § 3.1. Поняття і значення основних принципів трудового права
  2. § 3.2. Визначення і система принципів трудового права
  3. 1.1. Поняття трудового права
  4. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
  5. 4.1. Поняття джерел трудового права та їх класифікація
  6. § 2.1. Поняття джерел трудового права, їх класифікація та види
  7. 15.1. Поняття міжнародного трудового права, історичні передумови його становлення та розвитку
  8. 6.1. Поняття трудового договору
  9. 3.1. Поняття трудових правовідносин та їх структура
  10. 13.1. Поняття, предмет та класифікація трудових спорів
  11. 13.3.1. Поняття та види колективних трудових спорів
  12. § 21.1. Поняття трудових спорів, їх види та причини виникнення
  13. § 7.1. Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період