<<
>>

14.1. Поняття та основні види нагляду і контролю

Здійснення правової реформи в Україні має своїм завданням забезпечення прав і свобод громадян, у тому числі і трудових. Позитивні зрушення у використанні трудових ресурсів зумовлюють, проте, і неповну зайнятість, зростання кількості вивільнюваних працівників у процесі приватизації, реструктуризації, запровадження механізму банкрутства підприємств, збільшення тривалості безробіття, посилення процесів декваліфікації робочої сили, скорочення чисельності працюючих за наймом, зростання безробіття. У зв'язку з цим відбувається інтенсивний перерозподіл трудових ресурсів з легального сектора економіки до «тіньового», розширення зайнятості у якому супроводжується інтенсифікацією праці при низькій заробітній платі, порушенням норм законодавства про працю1. Тому метою державної політики розвитку трудового потенціалу є створення правових, економічних, соціальних і організаційних засад щодо його збереження, відтворення та розвитку, спрямованих на створення умов для забезпечення захисту прав і гарантій громадян у сфері соціально-трудових відносин шляхом посилення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю2.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю — це діяльність компетентних державних та громадських

1 Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року. Схвалено Указом Президента України від 24 травня 2000 р. № 717/2000 // Урядовий кур'єр. — 2000. — 31 травня. — № 97.

2 Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року: Указ Президента України від 3 серпня 1999 р. № 958/99 // Урядовий кур'єр. — 1999. — 19 серпня. — № 155—156.

475

органів чи їх представників, спрямована на захист трудових прав працівників. У процесі цієї діяльності вони попереджують і виявляють порушення законодавства про працю з боку роботодавця, уповноважених ним осіб і працівників, поновлюють трудові права працівників та притягують до відповідальності винних у порушенні цих прав.

Терміни «нагляд» і «контроль» вживаються у законодавстві переважно як рівнозначні, адже і нагляд, і контроль охоплюють вищеназвані види діяльності. Однак зазначена діяльність має відмінності за своїм характером, метою та результатом.

Нагляд здійснюється наглядовим органом за діяльністю посадових осіб і органів, що не перебувають у його підпорядкуванні; повноваження органу нагляду мають владний характер і чітко визначені в нормативно-правових актах; ці повноваження передбачають прийняття правоохоронного акта індивідуального значення, який містить вимогу усунути правопорушення або передбачає міру покарання (санкцію).

Контроль є частиною організаційно-виконавчої діяльності і спрямований на прийняття організаційно-виконавчих актів. Він має за мету надати допомогу підконтрольним органам у здійсненні управлінської діяльності. Контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюється як державними органами, так і громадськими організаціями та уповноваженими трудових колективів. На відміну від нагляду, контроль може здійснюватися як щодо підпорядкованих у адміністративному порядку підприємств, установ, організацій та посадових осіб, так і щодо тих, які не знаходяться у безпосередній адміністративній підпорядкованості у органів, що його здійснюють. Крім того, акти органів контролю можуть видаватися і за відсутності правопорушень, що свідчить про їх попереджувальний та рекомендаційний характер.

Заслуговує на увагу і висловлена вченими думка, що нагляд за дотриманням трудового законодавства означає перевірку законності рішення роботодавця (уповноважених ним осіб), а контроль — перевірку цього рішення з огляду не лише законності, але й доцільності1.

Адже з посиленням договірних засад у регулюванні трудових відносин з'являється реальна можливість приймати в межах чинного законодавства найбільш ефективні

1 Трудовое право: Учебник / Н. А. Бриллиантова, И. Я. Киселев, О. В. Смирнов и др. — М., 1998. — С. 357.

476

рішення. Це тягне за собою підвищення відповідальності роботодавця (уповноважених ним осіб) не лише за законність, але й за доцільність прийнятих рішень.

Правовідносини нагляду завжди мають державно-владний характер, оскільки один з його суб'єктів (орган нагляду) наділяється державою владними повноваженнями щодо другого (роботодавця). Такий стан суб'єктів є характерним для адміністративно-правових відносин. У зв'язку з цим, у навчальній літературі зазначається, що правовідносини з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю є адміністративно-правовими і щодо трудових правовідносин виступають як зовнішні, пов'язані з організацією процесу праці на підприємстві, в установі, організації та застосуванням праці найманих працівників. Виняток становлять лише правовідносини з громадського контролю за додержанням трудового законодавства, оскільки його суб'єкти (роботодавці, професійні спілки, трудові колективи) не наділені владними повноваженнями, крім випадків, встановлених трудовим законодавством1.

Незважаючи на публічний характер відносин нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, норми трудового законодавства, які їх регулюють, є охоронними і складають особливий правовий інститут. Ці норми регулюють відносини щодо охорони трудових прав працівників, забезпечують дотримання регулятивних норм трудового права. Охоронні відносини є самостійним видом суспільних відносин, які тісно пов'язані з трудовими відносинами, оскільки передують та існують паралельно з ними.

Сфера здійснення нагляду і контролю не обмежується власне трудовими правовідносинами, а поширює свою дію на всі правовідносини застосування праці. Тому нагляд і контроль здійснюється не лише за додержанням трудового законодавства, але й за додержанням законодавства про працю.

Нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю присвячені глава XVIII КЗпП України, а також інші спеціальні акти. Разом з тим необхідно зазначити, що у різних актах, які визначають компетенцію органів нагляду і контролю, відмінності між цими поняттями проводяться далеко не завжди. 1 Трудове право України: Підручник / Н. Б. Болотіна, Г. І. Чанишева, Т. М. Додіна та ін. — С 538.

477

Аналіз законодавства і практики його застосування дозволяє виявити такі основні види нагляду і контролю: державний, особливими різновидами якого є відомчий і муніципальний; судовий, де необхідно виділити перш за все нагляд за дотриманням конституційних прав і свобод працівника; прокурорський нагляд, який займає проміжне місце між державним і судовим, і нарешті — громадський контроль. Кожен з них здійснюється різноманітними органами, які наділені відповідною компетенцією і колом піднаглядних (підконтрольних) об'єктів.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю проводиться у двох основних сферах: сфері встановлення умов праці та сфері застосування вже встановлених умов праці.

За умов суттєвого розширення локального і автономного (індивідуально-договірного) регулювання трудових відносин зростає значення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю при встановленні умов праці. Тут він спрямований на встановлення відповідності правил і норм локального характеру вимогам ст. 9 КЗпП України, яка, як зазначалося, забороняє погіршувати становище працівників порівняно із законодавством України про працю.

Другим напрямом наглядово-контрольної діяльності є сфера застосування чинного трудового законодавства. Йдеться про відповідність правозастосувальних документів (наказів про прийняття, переведення і звільнення працівників, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та ін.) законодавству і локальним нормативним актам.

Кожен з названих напрямів передбачає попередній (попереджувальний), поточний і наступний нагляд і контроль. Мета попереднього нагляду і контролю полягає в тому, щоб попередити порушення законодавства, тобто не допустити прийняття незаконних рішень.

Прикладом попереднього нагляду і контролю у сфері встановлення умов праці є участь виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у розробці та прийнятті локальних нормативних актів, а у сфері застосування умов праці — розгляд тим самих органом подань адміністрації. У процесі попереднього нагляду і контролю перевіряється законність і доцільність (в межах законності) рішень роботодавця.

478

Наступний нагляд і контроль має за мету виявити допущені порушення трудового законодавства і поновити права працівника. Окремо варто звернути увагу на виявлення прихованих (латентних) порушень. Наприклад, про неправомірне надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати та їх неналежне оформлення.

Що стосується поточного нагляду і контролю, то він може бути або попереднім (якщо відповідне рішення ще не прийнято), або наступним (якщо це рішення уже відбулося).

Основним методом роботи при здійсненні державного нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю є проведення періодичних перевірок підприємств, установ, організацій. Залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості перевірки поділяються на три види: оперативні, цільові і комплексні.

Оперативна перевірка — це перевірка стану і організації робіт щодо дотримання законодавства про працю, охорони праці, що проводиться державним інспектором чи іншою посадовою особою на визначеному об'єкті протягом робочого дня (зміни).

Цільова перевірка — це перевірка на підприємстві конкретних питань законодавства про працю для поглибленого їх вивчення, що проводиться одним державним інспектором чи групою державних інспекторів протягом робочого дня (зміни) або декількох днів.

Комплексна перевірка — це всебічна і детальна перевірка (ревізія) додержання законодавства про працю, стану безпеки і умов праці на підприємстві. Головна її мета — оцінка виконання законодавства про працю.

<< | >>
Источник: В. Я. Бурак, 3. Я. Козак, П. Д. Пилипенко, С. М. Сішчук, Т. П. Шевчук, І. М. Якушев. Трудове право України. 2004

Еще по теме 14.1. Поняття та основні види нагляду і контролю:

  1. § 22.1. Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
  2. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
  3. Розділ IV НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
  4. Глава 22 ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
  5. 14.2. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю
  6. 3. Основні види державного устрою
  7. 4. Основні види державного режиму
  8. § 22.2. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я на виробництві
  9. 2. Поняття і види проектних організацій
  10. § 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин в Україні
  11. 1. Поняття та види інвестицій
  12. 1. Поняття і види капітального будівництва
  13. 1. Поняття та види інвестиційних договорів
  14. 3. Поняття і види будівельних організацій
  15. 2. Поняття, види та форми інвестиційної діяльності
  16. 9.1. Поняття та види часу відпочинку
  17. § 9.1. Поняття та види часу відпочинку
  18. § 2. Поняття і види референдумів
  19. Тема 3. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин