<<
>>

§ 2. Правовий статус Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, колегіальним органом державної виконавчої влади загальної компетенції.

Його правовий статус визначається Конституцією України, іншими законодавчими актами1.

Він відповідальний перед

1 Необхідність прийняття закону про Кабінет Міністрів випливає з п. 12 частини першої ст. 92 та частини другої ст. 120 Конституції України, проте правовий статус Кабінету Міністрів України до цього часу законодавче не визначено, а порядок його діяльності врегульовано Тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим Постановою самого Кабінету Міністрів України за № 915 від 5 червня 2000 р.

Президентом України, до повноважень якого належить припинення повноважень Прем'єр-міністра України та прийняття рішення про його відставку (п. 9 ст. 106 Конституції), припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України (п. 10 ст. 106 Конституції), реорганізація та ліквідація міністерств за поданням Прем'єр-міністра (п.

15 ст. 106 Конституції), скасування актів Кабінету Міністрів України (п. 16 ст. 106 Конституції). Водночас Кабінет Міністрів України підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у ме-..жах, передбачених статтями 85, 87 Конституції України. Парламент України розглядає і приймає рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, надає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України, здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України (пункти 11—13 ст. 85 Конституції). Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію недовіри до нього більшістю від конституційного складу Верховної Ради (ст.
87 Конституції). Прийняття цієї резолюції має наслідком відставку Кабінету Міністрів України. Питання про відповідальність Уряду України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України (ст. 87 Конституції). У свою чергу Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів мають право заявити Президентові України про свою відставку. Відставка Прем'єр-міністра має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів.

Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Уряду України, але не довше ніж 60 днів. Прем'єр-міністр зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів за рішенням Президента чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри.

Структура Кабінету Міністрів визначається ст. 114 Конституції України. До його складу входять Прем'єр-міністр Украї-

ни, перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Отже, зі змісту ст. 114 Конституції України випливає, що до складу уряду не входять керівники державних комітетів та центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує її на виконання Програми діяльності Уряду України, схваленої Верховною Радою.

Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.

Кабінет Міністрів України згідно з Конституцією має значні повноваження: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснює внутрішню і зовнішню політику держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; 5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; відповідно до закону здійснює управління об'єктами державної власності; 6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає парламенту України звіт про його виконання; 7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; 9) спрямовує і

координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; 10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.

Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Його акти приймаються колегіальне після обговорення і підписуються Прем'єр-міністром України.

Кабінет Міністрів України має право скасувати акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, якщо *они суперечать законодавству.

Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України, який діє на підставі Тимчасового положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України та Тимчасового положення про Службу Прем'єр-міністра України» від 6 травня 2000 р. До його складу входять: департаменти (юридичний, економічної політики, внутрішньої політики, кадрового забезпечення та інші), управління (адміністративної реформи, діловодства, підготовки і організаційного забезпечення проведення засідань Кабінету Міністрів України і урядових комітетів та інші) відділи (протокольного забезпечення та прийому офіційних делегацій, технічного супроводження обчислювальної техніки та комп'ютерних мереж та інші); служби (державного секретаря, прес-служба).

<< | >>
Источник: Ю.М. Тодик, В.С. Журавський. Конституційне право України. 2002

Еще по теме § 2. Правовий статус Кабінету Міністрів України:

  1. § 1. Правовий статус народного депутата України
  2. § 6. Конституційно-правовий статус прокуратури України
  3. § 1. Поняття державного органу України і його конституційний статус
  4. 4. Правовий (юридичний) статус особи
  5. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕПУТАТА
  6. § 3. Правовий статус суддів
  7. § 2. Правовий статус Автономної Республіки Крим
  8. Основы правового статуса личности
  9. § 10. Консгитуційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
  10. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ
  11. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ
  12. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
  13. Глава 2. ОСНОВЫ КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВОГО СТАТУСА НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ
  14. § 3. Принципи конституційно-правового статусу особи
  15. § 2. Правовий статус Уповноваженого з прав людини
  16. Правовой статус.
  17. Правовой статус.