<<
>>

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

16 січня 2003 р. Верховна Рада України прийняла Ци-вільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 р. Досвід доводить, що ефект від напрацьованого цивільного законодавства виявляється не відразу, не через рік — два.

Необхідно, щоб минув час, і значний, для того щоб принципи і цінності цивільного права через нашу повсякденність, щоденні справи міцно втілилися в життя. І коли, наприклад, Німеччина в 1950—1960-х роках стала на шлях процвітання та безбідного життя більшості населення, то тут вирішальну роль, поряд з вдалими ерхардів-ськими реформами (спрямованими перш за все на те, щоб всі напружено працювали, а не на те, щоб ділити і споживати), відіграла та обставина, що правова поведінка, яка відповідала вимогам вільного ринку, надійно увійшла в життя людей, стала невід'ємною життєвою умовою Цивільного уложення, яке не піддавалось будь-яким суттєвим корективам навіть в обстановці гітлерівського рейху.

Прийнятий Цивільний кодекс посів центральне місце в системі джерел права України.

Це зумовлено загальним значенням багатьох його норм для всіх цивільно-правових відносин, визначенням законодавчих меж і напрямів конкретизації в інших актах цивільного законодавства, субси-діарним застосуванням норм до майнових та особистих не-майнових відносин інших галузей права (сімейного, господарського та ін.).

Як і Німецьке цивільне уложення чи Цивільний кодекс Російської Федерації, наш кодекс також побудований за пандектною системою. Відповідно до неї норми, які можуть бути застосовані при регулюванні будь-яких суспільних відносин, що становлять предмет цивільного права, винесені за межі відповідних розділів та подані окремою книгою "Загальні положення". Цивільно-правові інститути особливої частини цивільного права України подані в інших п'яти книгах.

"Загальні положення" складаються з п'яти розділів і 19 глав (ст. 1—268). Це розділи про основні положення, особи (фізичні особи, юридичні особи, підприємницькі товариства, участь держави. Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах), об'єкти цивільних прав, правочини, представництво, строки та терміни, позовну давність.

До досягнень у галузі підготовки "Загальних положень" слід віднести вперше врегульований у межах Цивільного кодексу України розділ про об'єкти цивільних прав. Об'єкти цивільних прав — загальний цивільно-правовий інститут і включення його до книги першої є закономірним. Це дало можливість зосередити в "Загальних положеннях" Цивільного кодексу України всі елементи цивільно-правових відносин: суб'єкти, об'єкти, зміст.

Аналогічно викладено загальні положення частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації (1994— 1995 рр.), а перша книга —"Загальна частина" в Німецькому цивільному уложенні (1896 р.) — містить норми, що стосуються правового статусу фізичних та юридичних осіб, кваліфікації речей, правових угод, строків здійснення та забезпечення прав.

<< | >>
Источник: М.І. ПАНЧЕНКО. Цивільне право України Навчальний посібник. 2005

Еще по теме ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ:

  1. Розділ І. Загальні положення цивільного права
  2. Розділ І Загальні положення цивільного права
  3. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРАВА
  4. Тема 49. Загальні положення про спадкування
  5. Тема 33. Послуги. Загальні положення
  6. Тема 33. Послуги. Загальні положення
  7. Тема 51. Загальні положення про спадкування
  8. Тема 47. Загальні положення відшкодування шкоди
  9. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВСТУП ДО ТРУДОВОГО ПРАВА
  10. Тема 15. Загальні положення про право власності
  11. Тема 15. Загальні положення про право власності
  12. Тема 45. Загальні положення про відшкодування шкоди
  13. Тема 35. Зберігання. Загальні положення про зберігання
  14. Тема 35. Зберігання. Загальні положення про зберігання
  15. 2. Основні загальні ознаки правової держави
  16. 1. Загальні поняття й елементи форми держави