ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
16 січня 2003 р. Верховна Рада України прийняла Ци-вільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 р. Досвід доводить, що ефект від напрацьованого цивільного законодавства виявляється не відразу, не через рік — два.
Необхідно, щоб минув час, і значний, для того щоб принципи і цінності цивільного права через нашу повсякденність, щоденні справи міцно втілилися в життя. І коли, наприклад, Німеччина в 1950—1960-х роках стала на шлях процвітання та безбідного життя більшості населення, то тут вирішальну роль, поряд з вдалими ерхардів-ськими реформами (спрямованими перш за все на те, щоб всі напружено працювали, а не на те, щоб ділити і споживати), відіграла та обставина, що правова поведінка, яка відповідала вимогам вільного ринку, надійно увійшла в життя людей, стала невід'ємною життєвою умовою Цивільного уложення, яке не піддавалось будь-яким суттєвим корективам навіть в обстановці гітлерівського рейху.Прийнятий Цивільний кодекс посів центральне місце в системі джерел права України.
Це зумовлено загальним значенням багатьох його норм для всіх цивільно-правових відносин, визначенням законодавчих меж і напрямів конкретизації в інших актах цивільного законодавства, субси-діарним застосуванням норм до майнових та особистих не-майнових відносин інших галузей права (сімейного, господарського та ін.).Як і Німецьке цивільне уложення чи Цивільний кодекс Російської Федерації, наш кодекс також побудований за пандектною системою. Відповідно до неї норми, які можуть бути застосовані при регулюванні будь-яких суспільних відносин, що становлять предмет цивільного права, винесені за межі відповідних розділів та подані окремою книгою "Загальні положення". Цивільно-правові інститути особливої частини цивільного права України подані в інших п'яти книгах.
"Загальні положення" складаються з п'яти розділів і 19 глав (ст. 1—268). Це розділи про основні положення, особи (фізичні особи, юридичні особи, підприємницькі товариства, участь держави. Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах), об'єкти цивільних прав, правочини, представництво, строки та терміни, позовну давність.
До досягнень у галузі підготовки "Загальних положень" слід віднести вперше врегульований у межах Цивільного кодексу України розділ про об'єкти цивільних прав. Об'єкти цивільних прав — загальний цивільно-правовий інститут і включення його до книги першої є закономірним. Це дало можливість зосередити в "Загальних положеннях" Цивільного кодексу України всі елементи цивільно-правових відносин: суб'єкти, об'єкти, зміст.
Аналогічно викладено загальні положення частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації (1994— 1995 рр.), а перша книга —"Загальна частина" в Німецькому цивільному уложенні (1896 р.) — містить норми, що стосуються правового статусу фізичних та юридичних осіб, кваліфікації речей, правових угод, строків здійснення та забезпечення прав.
Еще по теме ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ:
- Розділ І. Загальні положення цивільного права
- Розділ І Загальні положення цивільного права
- РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРАВА
- Тема 49. Загальні положення про спадкування
- Тема 33. Послуги. Загальні положення
- Тема 33. Послуги. Загальні положення
- Тема 51. Загальні положення про спадкування
- Тема 47. Загальні положення відшкодування шкоди
- Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВСТУП ДО ТРУДОВОГО ПРАВА
- Тема 15. Загальні положення про право власності
- Тема 15. Загальні положення про право власності
- Тема 45. Загальні положення про відшкодування шкоди
- Тема 35. Зберігання. Загальні положення про зберігання
- Тема 35. Зберігання. Загальні положення про зберігання
- 2. Основні загальні ознаки правової держави
- 1. Загальні поняття й елементи форми держави