<<
>>

Які є речові способи забезпечення виконання зобов'язань?

Невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань дезорганізують виробництво, кредитно-фінансовий ринок, економіку в цілому, а тому питанню забезпечення договірних зобов'язань тепер надається велике значення.

Наприклад, у сучасній банківській практиці застава є пріори-тетним способом забезпечення зобов'язань. Спосіб забезпечення виконання зобов'язання шляхом застави за своєю природою має речово-правовий характер, оскільки заставодавець, який порушує зобов'язання, позбавляється права на річ шляхом примусового її вилучення на підставі судового рішення.

Особа, яка надає майно в заставу, називається заставодавцем. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручник). При заставі майна заставодавцем може бути як власник майна, так і особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на нього. Особа, яка отримує майно в заставу, називається заставодержателем.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена вимога, яка виникне в майбутньому.

Отже, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Найбільш поширеними видами застав є: іпотека (застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; іпотека землі (предметом цієї застави є земля); заклад (застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержа-теля або за його наказом у володіння третьої особи).

Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі речі, цінні папери, майнові права), яке може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стяг-нення.

Як правило, предмет застави залишається у заставодавця. Право застави поширюється також на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна (майбутній урожай, приплід худоби та ін.).

Якщо закон або договір вимагає оцінки предмета застави, така оцінка здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем відповідно до цін, що звичайно діють на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом. Майно, що перебуває у спільній власності, може передаватись у заставу лише за згодою всіх співвласників.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, його можна застрахувати за згодою сторін на домовлену суму.

Договір застави повинен укладатись у письмовій формі. У договорі мають бути зазначені суть зобов'язання, що забезпечене заставою, опис заставленого майна. Опис майна в договорі може мати й загальну форму (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Нотаріальне посвідчення договору застави вимагається, якщо предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об'єкти. Застава нерухомого майна підлягає також державній реєстрації (внесенням запису до Державного реєстру застав рухомого майна).

Право виникнення застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не випливає з умов договору.

Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, його не буде виконано (якщо інше не передбачено законом чи договором). У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває права звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

При частковому ви-конанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором. Заставлене майно, на яке звернено стягнення, реалізується державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або виконавчого напису нотаріальних органів. Реалізація проводиться з публічних торгів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо інше не передбачено договором або законом. У разі коли протягом розумного строку заставлене майно не буде продано, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою.

Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на майно виконанням свого зобов'язання.

Право застави припиняється у разі:

• припинення забезпеченого заставою зобов'язання;

• загибелі заставленого майна, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

• набуття заставодержателем права власності на предмет застави;

• реалізації предмета застави;

• при закінченні терміну дії права, що становить предмет застави.

Другим способом забезпечення виконання зобов'язання, який за своєю природою також має речово-правовий характер, є право притримання. Сутність цього способу полягає в тому, що кредитор, у якого перебувала річ, що її належить передати боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання боржником у строк зобов'язан-

ня щодо оплати цієї речі або компенсації кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків, має право притримувати її доти, доки відповідне зобов'язання не буде виконано.

Особливість притримання як способу забезпечення ви-конання зобов'язання полягає в тому, що кредитору належить право притримувати річ боржника до виконання останнім зобов'язання, і для реалізації цього права кредитору не потрібно, щоб можливість утримання речі була передбачена договором.

Кредитор, який притримує річ, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника. Кредитор не має права користуватися притриманим майном. Він відповідає за його втрату, псування або пошкодження, якщо не доведе, що це сталося внаслідок дії непереборної сили.

Боржник, який є власником притриманої речі, зберігає право розпорядження нею. У цьому разі він зобов'язаний сповістити набувача речі про факт притримання речі та права кредитора.

Вимоги кредитора, який притримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до положень про звернення стягнення на предмет застави.

<< | >>
Источник: М.І. ПАНЧЕНКО. Цивільне право України Навчальний посібник. 2005

Еще по теме Які є речові способи забезпечення виконання зобов'язань?:

  1. Які є способи забезпечення виконання зобов'язань?
  2. Тема 23. Забезпечення виконання зобов’язання
  3. Тема 23. Забезпечення виконання зобов’язань
  4. Які є види зобов'язань за завдання шкоди?
  5. 6. Способи забезпечення належного виконання інвестиційних договорів
  6. Тема 22. Поняття зобов’язання. Виконання та припинення зобов’язання
  7. Які зобов'язання належать до недоговірних?
  8. Що таке зобов'язання? Які підстави його виникнення?
  9. Який зміст зобов'язань, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи?
  10. Які зобов'язання сторін за договором перевезення вантажів?
  11. Який зміст зобов'язань, що виникають із публічного обіцяння винагороди без оголошення конкурсу і публічного обіцяння винагороди за результатами конкурсу?
  12. Які повноваження має власник? Які форми власності є в Україні?
  13. Тема 22. Поняття зобов’язання. Виникнення та припинення зобов’язань
  14. Які є підстави для визнання правочину недійсним? Які правові наслідки такого визнання?
  15. Розділ III. Право власності та інші речові права
  16. Розділ III Право власності та інші речові права
  17. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА
  18. Тема: Право власності та інші речові права
  19. Як здійснюється виконання заповіту?
  20. Способ мышления определяет способ взаимоотношений с окружающим миром.