<<
>>

Тема 46. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Зобов’язання, що виникають із створення загрози життю, здоров’ю та майну

Система деліктних зобов’язань забезпечує фізичній особі відшкодування шкоди, завданої протиправними діями інших осіб. Відшкодування шкоди, що виникла внаслідок рятування майна, є не мірою цивільно-правової відповідальності, а різновидом міри захисту суб’єктивних цивільних прав, які не є відповідальністю. Підставами для виникнення зобов’язань є правомірні дії, а не правопорушення.

ЦК України у ст. 1161,1162 визначив підстави зобов’язань, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи.

Особа, яка без відповідних повноважень здійснювала дії щодо рятування в умовах , що виключали можливість попередження про загрозу пошкодження здоров’я, життя або майна, має право вимагати відшкодування шкоди, яка виникла у майновій сфері рятувальника і є наслідком рятувальних дій.

Суб’єктами таких зобов’язань можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, кожен з яких, у свою чергу, може бути у зобов’язаннях як кредитором, так і боржником. Потерпілими можуть бути як дієздатні, так і обмежено дієздатні. За недієздатних та обмежено дієздатних осіб

право на вимогу відшкодування шкоди реалізується їх законними І представниками (ст. 242 ЦК України). Юридична особа також може І виступати потерпілою, але лише у випадку, коли рішення про запобі- І гання загрози майну приймається її органом управління. Якщо при виконанні розпорядження органу управління юридичної особи про за- І побігання загрози майну іншої особи шкоду несе працівник, який діяв у рамках виконання службових обов’язків, він набуває права на І відшкодування шкоди від свого страхувальника за правилами про І відшкодування шкоди.

Правовідносини, що виникають у зв’язку з рятуванням життя, здоров’я, майна інших осіб, належать до кола зобов’язань, що здійснюються без відповідного доручення. Дії потерпілого рятівника при цьому належать до юридичних вчинків. Такі дії кредитора вчинюються без наміру створити правові наслідки, але на підставі закону створюють умови для висунення обов’язкових для виконання боржником вимог -відшкодувати потерпілому збитки, яких останній зазнав під час усунення загрози або рятування від реальної загрози майна іншої особи. Слід зазначити, що зобов’язнання, які виникають, є позадоговірними і становлять особливий вид ведення чужих справ.

При вирішенні питання про відшкодування шкоди мають значення причини, що викликали небезпеку і потребу рятівних дій. Якщо шкода виникла внаслідок протиправних посягань з боку третіх осіб, вона має відшкодовуватися за правилами деліктної відповідальності. Має значення і доцільність та результативність дій рятівника. Ризик недоцільності рятівних дій повинен нести рятівник.

Призначення цих зобов’язань полягає у відновленні майнового стану потерпілого рятівника за рахунок особи, здоров’я, життя або майно, якої було врятовано від заподіяння шкоди.

Умовами виникнення цього виду зобов’язань є: а) наявність шкоди у потерпілого (рятівника); б) реальна, наявна (але не ймовірна або удавана) загроза шкоди життю, здоров’ю або майну боржника, яка водночас виключає можливість попередження про це боржника та вимагає термінових дій; в) здійснення потерпілим дій щодо врятування життя, здоров’я, майна; г) причинний зв’язок між шкодою, що виникла у по-терпілого, та його діями щодо усунення загрози.

Слід також мати на увазі, що рятівні дії не повинні бути змістом службових обов’язків рятівника. Також на вирішення питання про мож-ливість відшкодування шкоди потерпілому боржнику не впливає той факт, чи було майно фактично врятованим.

Не впливає на виникнення

зобов’язання відшкодувати шкоду наявність вини (за винятком умислу) потерпілого (рятівника).

Суттєвою обставиною при вирішенні питання про те, на кого покладається обов’язок відшкодувати шкоду, а також про обсяг такого відшкодування, є те, на рятування саме чого (життя, здоров’я або майна) були спрямовані дії рятівника.

Якщо при рятуванні здоров’я та життя шкода була завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, вона відшкодовується державою у повному обсязі (ст. 1161 ЦК України). У цьому разі особою, зобов’язаною до відшкодування, виступає держава, одним з основних зобов’язань якої є турбота про безпеку та охорону життя або здоров’я громадян та створення таких засад, які стимулювали б фізичних і юридичних осіб у своїй поведінці керуватися високими моральними принципами суспільства. Не має значення для відшкодування у зазначених випадках шкоди, яким саме правам рятівника (майновим чи немайновим) було завдано шкоди. У повному обсязі відшкодовується як шкода, завдана смертю, каліцтвом рятівника, так і шкода, завдана його майну.

Необхідність дій щодо рятування людського життя може виникнути:

а) з небезпеки, що загрожує загибеллю або каліцтвом громадянину, яка склалася внаслідок його власних необережних або навмисних дій; б) з небезпеки, шо виникла внаслідок протиправних дій третіх осіб, яка спря мована як проти особи або майна того, кого рятують, так і об’єктивно створює загрозу його життю (наприклад, внаслідок пожежі, аварії на підприємстві тощо); в) з небезпеки, створеної внаслідок шкідливого впливу стихійних сил природи (землетрус, повінь); г) із загрози життю громадя нина, що виявилася наслідком бездіяльності осіб, які зобов’язані оберігати людей від можливої небезпеки (наприклад, рятівники водних станцій).

Уст. 1162 ЦК України передбачено відшкодування шкоди в зобов’язаннях, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується державою в повному обсязі.

Закон встановлює умови виникнення зобов’язання по відшкодуванню шкоди у повному обсязі: а) шкода, завдана рятівникові, полягала в ушкодженні здоров’я або настанні смерті фізичної особи (рятівника);

б) загроза майну мала реальний характер; в) майно іншої особи мало істотну цінність. Відсутність хоча б однієї з названих умов виключає

можливість участі у цих правовідносинах держави, а також може впли~ вати на обсяг (розмір) належної до відшкодування шкоди. Якщо шкода була завдана не життю або здоров’ю рятівника, а його майну, боржником у зобов’язаннях щодо відшкодування шкоди з рятування майна виступає не держава, а власник або володілець цього майна.

Запобігання загрози завдання шкоди майну має бути досягнуте виправданими і доцільними діями рятівника. Доцільність і виправданість означає відповідність мір і засобів, обраних особою для запобігання за-грози, характеру і масштабу цієї загрози.

Певні обмеження існують до розміру відшкодування рятівнику: а) розмір відшкодування не може перевищувати вартості майна, що рятувалося, але не було врятоване; б) шкода відшкодовується з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдана шкода (п. 2 ст.1162ЦК України).

Суб’єктами зобов’язання відшкодувати шкоду, можуть бути держава, а також фізичні та юридичні особи, які володіли на час здійснення рятівних дій майном як на праві власності, так і на інших цивільно-правових підставах.

Зобов’язання, які виникають внаслідок рятування чужого життя, здоров’я або майна, є одним із різновидів зобов’язань, що виникають із ведення чужих справ, але не є аналогічними зобов’язанням, що виникають із діяльності без доручення.

Якщо дії без доручення в інтересах іншої особи з боку останньої будуть схвалені зацікавленою особою, ці зобов’язання трансформуються в зобов’язання з договору доручення. Зобов’язання, що виникає з рятівних дій, зберігає силу незалежно від схвалення або несхвалення дій потерпілого особою, в інтересах якої здійснювалися рятівні дії.

Зобов’язання з рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи мають деякі схожості із зобов’язаннями з відшкодування шкоди, а також зобов’язаннями з набуття (збереження) майна без достатньої правової підстави. Загальним для вказаних зобов’язань є наявність майнової шкоди у потерпілого, але різниця криється у характері виникнення цих збитків. У зобов’язаннях з відшкодування шкоди, шкода у потерпілого виникає внаслідок протиправних дій іншої особи. У зобов’язаннях з рятування чужого здоров’я, життя, майна шкода потерпілого - це результат його власних дій. Крім того, зобов’язання щодо рятування майна виникають у зв'язку з діями, спрямованими на запобігання шкоди, тоді як в основі деліктного зобов’язання лежить протиправна поведінка, яка спричиняє шкоду.

Виникнення шкоди, завданої у стані крайньої необхідності (ст. 1171 ЦК України), є наслідком правомірних дій особи, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку заданих умов не можна було усунути іншими засобами. Проте зобов’язання, що виникають у зв’язку з такими діями, належать до групи деліктних зобов’язань. Це пов’язано з тим, що ст. 1171 ЦК України регулює правовідносини, що виникають між боржником (особою, яка вчинила рятівні дії) і особою, якій внаслідок дій щодо усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, було заподіяно шкоди. Потерпілий у цих правовідносинах не є особою, правам і інтересам якої загрожувала небезпека. І тому особа, яка вчиняла рятівні дії, у таких зобов’язаннях може виступати як боржник, в той час як у зобов’язаннях з рятування чужого здоров’я та життя рятівник є потерпілим і може вимагати відшкодування шкоди, заподіяної його власному майну, життю або здоров’ю.

У зобов’язаннях з набуття та збереження майна без достатньої правової підстави виникнення збитків у потерпілого фактично виливається у збільшення (збереження) майна у набувача. У зобов’язаннях із рятування здоров’ята життя фізичної особи, майнафізичної або юридичної осібзбит-ки, що виникають у потерпілого, не спричиняють ніякого збільшення майна в особи, життя, здоров’я або майно якої було врятовано.

Фізична особа, життю, здоров’ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює (ст. 1163 ЦК України). Ця норма насамперед має превентивну функцію, забезпечує охорону прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Вимога про усунення загрози є фактично одним із засобів захисту цивільних прав і може виражатися у припиненні або призупиненні діяльності, яка створює загрозу порушення чужого права.

Висунення такої вимоги може відбуватися як у судовому, так і в по-засудовому порядку безпосереднім зверненням до особи, яка створює таку загрозу.

Вина відповідача у цих порушеннях підлягає доказуванню. Обов’язок доказувати можливість заподіяння в майбутньому шкоди та потреби заборони такоїдіяльності наданням необхідних доказів є обов’язком особи, яка звернулася до суду.

У разі неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати:

а) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; б) відшкодування завданої шкоди; в) заборони діяльності, яка створює загрозу (ст. 11б] ЦК України).

Таким чином, загроза має бути наявною і реальною. Невідклад| заходи можуть полягати у припиненні або призупиненні шкідливоїдіяль4 ності і за своїм змістом можуть також мати превентивний характер. І

Шкода, завдана внаслідок не усунення загрози життю, здоров’ю! майну фізичної особи або майну юридичної особи, відшкодовується^ відповідно до правил відшкодування шкоди у деліктних зобов’язаннях

<< | >>
Источник: Л.О. Доліненко, В.О. Доліненко, С.О. Сарновська. Цивільне право України. 2006

Еще по теме Тема 46. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Зобов’язання, що виникають із створення загрози життю, здоров’ю та майну:

  1. Тема 44. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Зобов’язання, що виникають із створення загрози життю, здоров’ю або майну
  2. Який зміст зобов'язань, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи?
  3. Як відвернути загрозу, створену життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи?
  4. Тема 50. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
  5. Тема 48. Зобов’язання з безпідставного набуття або збереження майна
  6. Що таке цивільна правоздатність фізичної особи?
  7. Які немайнові права забезпечують природне існування фізичної особи?
  8. Що таке цивільна дієздатність фізичної особи?
  9. Які немайнові права забезпечують соціальне буття фізичної особи?
  10. Тема 13. Поняття особистих немайнових відносин, та особистих немайнових прав фізичної особи
  11. Зразок заяви в суд про визнання фізичної особи безвісно відсутньою
  12. Тема 13. Поняття особистих немайнових відносин, та особистих немайнових прав фізичної особи
  13. Які порядок і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її такою, що померла?
  14. Тема: Поняття особистих немайнових відносин, та особистих немайнових прав фізичної особи
  15. Зразок позовної заяви фізичної особи про спростування неправдивої інформації
  16. Зразок заяви в суд про оголошення фізичної особи такою, що померла
  17. Тема 46. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю
  18. Тема 22. Поняття зобов’язання. Виконання та припинення зобов’язання
  19. Тема 48. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю