<<
>>

Що означає зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави?

Безпідставне збагачення — це недоговірне зобов'язання, в основі вчинення якого лежать врешті-решт дозволені дії, проте мотиви їх здіснення неправомірні або через помилку, або через інші фактори. Між зобов'язаннями з договорів і зобов'язаннями з безпідставного збагачення є суттєві відмінності. Вони полягають у тому, що в договорах передача майна здійснюється на законній підставі (угода сторін), і тому одержане за договором майно не може визнаватися безпідставним збагаченням.

Зобов'язання з безпідставного збагачення виникає саме через те, що певна особа одержала майно за рахунок іншої, тобто збагатилася без достатніх для цього правових підстав.

Цивільний кодекс України встановлює: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій його було набуто, згодом відпала.

Ці правила застосовують незалежно від того, чи стало безпідставне збагачення результатом поведінки набувача майна, самого потерпілого або третіх осіб, чи наслідком події.

Учасником цих зобов'язань можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Предметом зазначених зобов'язань є дії зобов'язальних осіб. Наприклад, у результаті помилки залізниця видала вантаж організації, яка не є вантажоодержувачем. У цьому разі зазначена організація придбала не належне їй майно і зобов'язана повернути безпідставно придбане майно.

У разі невиконання цього обов'язку безпідставно одержане майно підлягає стягненню із зазначеної організації в примусовому порядку через суд або господарський суд. Для застосування цієї цивільно-правової санкції достатньо встановити об'єктивний факт придбання чи збереження майна без достатньої правової підстави. Наявності вини в діях зобов'язальної особи не вимагається. Це пояснюється тим, що, як зазначалося вище, безпідставно придбане майно може бути не лише результатом поведінки зобов'язальної особи, а й результатом поведінки самого потерпілого чи результатом подій.

Те саме стосується характеру обов'язку особи, яка безпідставно зберегла майно за рахунок іншої особи. Наприклад, електролічильник, встановлений у комунальній квартирі, записаний на ім'я одного з мешканців цієї квартири, який сплачує за користування електроенергією за всіх мешканців цієї квартири. Однак останні при цьому не відшкодовують платникові свою частку. Ці співмешканці зберігають своє майно (гроші) за рахунок володільця електролічильника, і тому вони зобов'язані відшкодувати йому витрати, пов'язані з оплатою кількості електроенергії, що споживається ними.

Такі правила підлягають застосуванню також до вимог:

• щодо повернення виконаного за недійсним правочи-ном;

• щодо витребування майна власником з чужого незаконного володіння;

• однієї сторони у зобов'язанні до іншої щодо повернення виконаного у зв'язку з цим зобов'язанням;

• відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Безпідставно набуте майно має бути повернене набувачем потерпілому в натурі. В разі неможливості повернути безпідставно набуте майно в натурі, повинна бути відшко-дована його вартість, яка визначається на момент розгляду справи в суді про повернення майна.

Особа, яка безпідставно набула чи зберегла майно, зобов'язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона одержала або повинна була одержати від цього майна відтоді, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення. Від цього часу вона відповідає за допущення нею погіршення майна. На суму безпідставного грошового збагачення підлягають нарахуванню також проценти за користування чужими коштами.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті:

• заробітна плата і прирівняні до неї платежі, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої жит-тю та здоров'ю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо виплата сум проведена юридичного чи фізичною особою добровільно, за відсутності розрахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

• інше майно, якщо це передбачено законом.

<< | >>
Источник: М.І. ПАНЧЕНКО. Цивільне право України Навчальний посібник. 2005

Еще по теме Що означає зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави?:

  1. Тема 48. Зобов’язання з безпідставного набуття або збереження майна
  2. Тема 50. Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
  3. Що таке зобов'язання? Які підстави його виникнення?
  4. § 3. Підстави і форми набуття громадянства України
  5. Які зобов'язання належать до недоговірних?
  6. Які умови (підстави) цивільно-правової відповідальності?
  7. Як виконують зобов'язання?
  8. Що означає заміна кредитора і боржника в зобов'язанні?
  9. Які зобов'язання сторін за договором перевезення вантажів?
  10. 9.5. Відпустки без збереження заробітної плати
  11. Зразок позовної заяви до суду про захист порушеного права в результаті невиконання зобов'язання за договором позики
  12. Що означає вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення?
  13. Який зміст зобов'язань, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи?
  14. Тема 46. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Зобов’язання, що виникають із створення загрози життю, здоров’ю та майну
  15. Тема 44. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Зобов’язання, що виникають із створення загрози життю, здоров’ю або майну
  16. 9. Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію державного майна і умов договору купівлі-продажу державного майна
  17. Тема 22. Поняття зобов’язання. Виконання та припинення зобов’язання