<<
>>

Метод та принципи цивільно-правового регулювання. Методом

Цивільно-правового регулювання є сукупність правових засобів і прийомів впливу на майнові та особисті немайнові відносини, які дістали відображення в цивільно-правових нормах. Цивільно-правовий метод має таку визначальну ознаку як юридична рівність сторін.
Для нього характерна також диспозитивність сторін у цивільно-правових

відносинах. Сторони у цивільно-правових відносинах характеризує ініціа" тивність сторін. Сторони самостійні і незалежні у виборі своєї поведінки

Принципи цивільного права передбачені у ЦК України (ст. 3): неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність. До принципів цивільного права належить принцип юридичної рівності суб’єктів цивільного правовідношення перед законом (ст.1 ЦК України). Принцип неприпустимості позбавлення права власності виражає непорушність прававЗіасності. НепорушністГББлягаєТТШуТшо-^ІІЇЇо"допускається існування і власності приватноіТ Т власності публіїїїїоТУсГ види влас-Міеетниакіїь ргвний режим і рівно переОуваю г ь під-охороною права і держави. Принцип свободи договору має важливе значення, сторони на власний розсуд у межах закону вирішують питання укладення договору та його змісту, керуючись при цьому вимогами справедливості, добросовісності та розумності. Важливим принципом цивільного права є принцип всебічної охорони і судового захисту цивільних прав. Кожен учасник цивільних правовідносин користується юридичною можли^стю вимаїаіи уілненИяТгереіюн для ШЙШСНЯЯ свою праійГабо відновлений" -порушеного права. Судовий зяхисттзрантуєтьсяіїожному. Таким чи-' -ном забезпєчуетБсятадійснення цивільних прав учасників цивільних правовідносин.

Функції цивільного права. Цивільне право виконує функції, які пов’язані з його призначенням впорядкування суспільних відносин, заснованих на праві власності та інших речових правах, товарно-грошовому обігу, впорядкуванні правового становища учасників цивільно-правових відносин, прав і обов’язків, пов’язаних з інтелектуальною діяльністю, майнових та немайнових соціальних зв’язків, які відносяться до сфери цивільного права. Цивільне право має регулятивне або правоохоронне спрямування. Головною є функція позитивного регулювання суспільних відносин. Правоохоронна функція цивільного права має свою специфіку, яка полягає в тому, що завдяки виконанню цивільним правом цієї функції забезпечується відновлення майнових і особистих не-майнових відносин.

Система цивільного права. Система цивільного права відображає предмет цивільного права та становить базу для його диференціації. Система цивільного права є структурою галузі цивільного права. Осно-

В0ю своєї структурної бази система цивільного права має ЦК України, перший розділ якого має назву «Основні положення» і входить до книги першої «Загальні положення» - це норми про відносини, що регулюються цивільним правом, про функції, які виконує цивільне право, про принципи і методи цивільно-правового регулювання, про акти цивільного законодавства, підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, здійснення і захист цивільних прав та інтересів, відшкодування збитків і моральної шкоди. Розділ другий книги першої ЦК України має назву «Особи» і містить норми щодо суб’єктів цивільно-правових відносин.

Норми третього розділу - «Об’єкти цивільних прав» - стосуються об’єктів цивільних прав, розділ четвертий - це «Правочини. Представництво». Книга друга «Особисті немайнові права фізичної особи» цілком присвячена особистим немайновим правам фізичної особи і цим вперше у законодавстві України їм надано таке значення щодо цивільно-правової охорони. Книга третя має назву «Право власності та інші речові права». Книга четверта «Право інтелектуальної власності» містить норми, що стосуються права інтелектуальної власності. Вона охоплює виключні права, що стосуються нематеріальних об’єктів, які є результатами творчої діяльності. Ці норми згруповані у два інститути: інститут ав-торського права та інститут промислової власності. Книга п’ята «Зобов'язальне право» містить норми відносно зобов’язального права, окремі договірні та недоговірні зобов’язання. Остання шоста книга - «Спадкове право».

Цивільне право поділяють на дві частини: загальну та особливу. Загальна частина - норми про основні положення цивільного права, підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, здійснення і захист цивільних прав, суб’єкти та об’єкти цивільних прав, правочини, представництво і довіреність, строки, терміни, позовнадавність, інститут особистих немайнових прав, право власності і речове право, право інтелек-туальної власності, зобов’язальне право, спадкове право. Особлива частина - договірні зобов’язання, зобов’язання з односторонніх дій, позадоговірні зобов’язання.

З цивільним правом тісно пов’язуються інші галузі права: адміністративне, трудове, фінансове, сімейне, природо-ресурсне, цивільно-про-цесуальне та кримінальне право. Однак, кожна галузь права відзначається самостійним предметом і методом правового регулювання. ЦК України в ст. 2, ч. 1 вказує на неможливість застосування цивільного законодавства до майнових відносин, заснованих на адміністративному (наприклад) підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до податкових,

Бюджетих відносин. У цих випадках цивільні правог^осини не виникають.

З прийняттям Господарського кодексу України дискусійним є питання відмежування цивільних правовідносин від відносин у сфері гос-І подарювання. Стаття 4 ГК України вказує, що не є предметом регулювання цього кодексу майнові відносини, які регулюються ЦК України: земельні, гірничі, водні, лісові, трудові, фінансові за участю суб’єктіві господарювання та інші. Хоча ГК України вказує, що не є предметом його регулювання майнові та особисті немайнові відносини, які регулюються ЦК України, проте він містить правові норми, які регулюють деякі договори: поставки, контрактації, міни та інші.

<< | >>
Источник: Л.О. Доліненко, В.О. Доліненко, С.О. Сарновська. Цивільне право України. 2006 {original}

Еще по теме Метод та принципи цивільно-правового регулювання. Методом:

  1. Тема 1. Поняття цивільного права. Предмет та метод, система цивільного права. Функції та принципи цивільного права
  2. Тема 1. Поняття цивільного права. Предмет та метод, система цивільного права. Функції та принципи цивільного права
  3. 2. Предмет, метод і типи правового регулювання
  4. 1.3. Метод правового регулювання трудових правовідносин
  5. 2. Сравнительно-правовой метод – частнонаучный метод юридической науки
  6. Тема 18. Цивільно-правове регулювання відносин, пов’язаних з творчою діяльністю
  7. Тема 18. Цивільно-правове регулювання відносин, пов’язаних з творчою діяльністю
  8. 2.5. Принцип єдності і диференціації правового , / регулювання трудових відносин
  9. 2.2. Принцип обмеження сфери правового регулювання відносинами найманої праці
  10. ПОНЯТИЕ О МЕТОДАХ ОБУЧЕНИЯ. МЕТОД И ПРИЕМ. ОСНОВНЫЕ ПОДХОДЫ К КЛАССИФИКАЦИИ МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ
  11. Ключ мог родиться только в России. Ключ к себе — ключ к системам. (это не метод среди методов, а Ключ к собственному методу)
  12. Тема: Здійснення цивільних прав та виконання обов’язків. Захист цивільних прав. Цивільно-правова відповідальність
  13. 3. Метод, функции и принципы гражданского права
  14. 3.8.2. Применение методов правовой информатики и правовой кибернетики для исследования информационного права
  15. Очерк IX ПРИНЦИПЫ И ПРАВИЛА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СОЦИОЛОГИЧЕСКИХ МЕТОДОВ В ПРИКЛАДНОМ ИССЛЕДОВАНИИ
  16. 3. Метод гражданско-правового регулирования
  17. 1. Гражданское право: понятие, принципы, методы регулирования, система, источники