<<
>>

1. Загальне поняття й ознаки об'єктивного права

Об'єктивне юридичне право — це система загальнообов'язкових правил фізичної поведінки — соціальних норм, встановлених або санкціонованих державою, які виражають волю домінуючої частини соціально неоднорідного суспільства, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі, а також на задоволення загальносоціаль-них потреб і забезпечуються державою.

В якому відношенні таке явище є об'єктивним, було вже коротко з'ясовано (тема 9). В якому розумінні воно є явищем юридичним — про це теж йшлося раніше.

Та, крім цього, слід пояснити ще одну суттєву обставину: чому для позначення поняття, яке відображає феномен, що розглядається,— державні формально-обов'язкові норми — протягом всієї історії державно-організованого суспільства використовується саме термін «право», а не інший.

Ймовірно, це пояснюється тим, що будь-яка держава зацікавлена у тому, щоб представити, проголосити, задекларувати встановлені нею приписи поведінки як дещо правильне, праведне, правдиве, справедливе. У такий спосіб сама етимологія зазначеного терміну начебто «підключається» державою для ідеологічної забезпеченості, обґрунтованості, підтримки її політики, її законів. Проте лише реальна соціальна політика може засвідчити, чи є дійсно такими ці норми, тобто чи сприяють вони насамперед здійсненню й захисту основних прав людини, прав нації (народу), прав людства, чи допомагають вони прогресу всього суспільства.

Соціальна норма — це зумовлене об'єктивними закономірностями правило фізичної поведінки (діяльності), яке має загальний характер, виражає волю певної частини або всього суспільства і забезпечується різноманітними засобами соціального впливу.

Загальний характер такого правила полягає в тому, що воно розраховане не на один випадок, а на групу, вид, коло суспільних відносин.

Соціальні норми класифікуються таким чином:

1) за їх генезисом, тобто за джерелом і способом утворення — моральні, юридичні (правові), корпоративні (норми громадських об'єднань);

2) за сферою суспільних відносин, що ними регулюються,— економічні, політичні, сімейні та ін.

Для кращого усвідомлення сутності й специфіки юридичних норм (система яких утворює об'єктивне юридичне право) їх слід співставити з: а) тими нормами, які існували у соціально нерозша-рованому, соціально однорідному суспільстві, і б) нормами, що існують у соціально неоднорідному суспільстві одночасно, «паралельно» з об'єктивним юридичним правом.

Своєрідним соціальним явищем є система правил діяльності, які встановлені або санкціоновані декількома державними чи міждержавними (міжнародними) організаціями, виражають їх узгоджену волю і спрямовані на регулювання їхніх взаємин. Для позначення поняття, яке відображає таке явище, теж використовується термін «право» — міжнародне публічне право.

Крім соціальних, існують також інші види норм фізичної поведінки, скажімо, правила технічні, фі-

Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки у первісному, соціально однорідному суспільстві:

Норми поведінки у Норми права

первісному суспільстві

виражають волю всіх членів суспільства;

виникають у свідомості членів суспільства;

не відрізняють прав від обов'язків;

забезпечуються громадською думкою (схваленням, осудом), звичкою, внутрішнім переконанням.

виражають волю домінуючої частини суспільства;

встановлюються чи санкціонуються державою;

розмежовують права і обов'язки;

забезпечуються, крім інших засобів, також державним примусом

Ознаки, які відрізняють норми права від інших

соціальних норм

у соціально неоднорідному суспільстві:

Норми права

Інші соціальні норми

формулюють правила поведінки у вигляді прав і обов'язків;

як правило, формально визначені за змістом;

мають цілком визначені форми зовнішнього виразу;

мають точно визначені межі дії, чинності;

забезпечуються, крім інших засобів, ще й державним примусом.

виражені не тільки через права й обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла;

у багатьох випадках позбавлені формальної визначеності;

можуть виражатися у будь-яких, не завжди фіксованих формах;

не завжди мають точно визначені межі дії;

забезпечуються тільки звичкою, внутрішнім переконанням, мораль

Норми права

виникають, коли формується держава;

встановлюються або санкціонуються державою;

виражають волю домінуючої частини суспільства;

утворюють внутрішньо погоджену цілісність, єдність, тобто систему;

існують лише як одна (єдина) система норм у суспільстві.

Інші соціальні норми

існують у будь-якому суспільстві;

встановлюються або санкціонуються іншими суб'єктами суспільства;

виражають волю різних частин суспільства;

можуть не бути внут-рішньо погодженими, не мати властивостей системи;

існують у вигляді кількох відносно самостійних систем нормативного регулювання.

ним, громадським впливом та іншими позадер-жавними засобами.

інтуїція, сумління, переконання, вірування та ін.), явища природи (біоенергетичні фактори, фізіологічні потреби, інстинкти, вроджені рефлекси та ін.).

зіологічні (біологічні), медичні, екологічні, агрономічні. Зачіпаючи у багатьох випадках інтереси людей, їхніх груп, об'єднань, тобто набуваючи певного соціального значення, вони нерідко «озброюються» відповідними засобами соціального контролю й забезпечення, а отже, функціонують як соціальні норми.

Від різноманітних правил фізичної поведінки (вчинків) слід відрізняти правила інтелектуальної (розумової, теоретичної, духовної) діяльності, наприклад, правила логіки, математики, аутопсихо-тренінгу (медитації) тощо.

Нарешті, слід враховувати і те, що на поведінку людини, діяльність інших суб'єктів суспільного життя впливають не тільки (а зрештою, і не тільки) різноманітні соціальні норми, але й ненормативні регулятори, зокрема певні соціально-психологічні явища (громадська думка, «атмосфера» та ін.), індивідуально-психологічні явища (почуття, підсвідомість,

<< | >>
Источник: П.М. Рабінович. Основи загальної теорії права та держави. 2001

Еще по теме 1. Загальне поняття й ознаки об'єктивного права:

  1. 1. Загальне поняття й ознаки держави
  2. § 13.1. Поняття та загальна характеристика матеріальної відповідальності
  3. Тема 13 Історична типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації
  4. Глава 16 СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В УКРАЇНІ: ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
  5. Тема 9 Права людини і суб'єктивне юридичне право
  6. 2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
  7. 1. Право як волевиявлення держави. Об'єктивне і суб'єктивне юридичне право
  8. Який зміст суб'єктивного авторського права?
  9. Тема 14 Правотворчість. Зовнішні форми об'єктивного права
  10. § 2.2. Загальна характеристика джерел трудового права
  11. Тема 1. Поняття цивільного права. Предмет та метод, система цивільного права. Функції та принципи цивільного права
  12. Тема 1. Поняття цивільного права. Предмет та метод, система цивільного права. Функції та принципи цивільного права
  13. § 1. Поняття конституційного права як галузі права
  14. 1.1. Поняття трудового права
  15. Тема 1. Поняття та предмет інвестиційного права
  16. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
  17. § 1. Поняття виборчої системи і виборчого права
  18. 2.1. Поняття принципів трудового права
  19. 4.1. Поняття джерел трудового права та їх класифікація
  20. § 3.1. Поняття і значення основних принципів трудового права