<<
>>

1. Загальна характеристика механізму держави

Кожна держава для здійснення своїх завдань і функцій повинна створювати різноманітні структури.

Механізм держави — це система всіх державних організацій, які виконують її завдання і реалізують її функції.

Серед таких організацій розрізняють: державні підприємства, державні установи (заклади), державні органи (органи держави).

Державні підприємства — це ті формування, які утворені державою для здійснення матеріально-виробничої діяльності або для надання певних матеріально-побутових послуг і функціонують на засадах госпрозрахунку і самоокупності.

Державні установи (заклади) — це ті організації, які утворені державою у невиробничій сфері для виконання гуманітарних завдань і функціонують в основному на основі бюджетного фінансування.

Органи держави — це ті організації держави, які вона наділила владними повноваженнями щодо інших учасників суспільного життя та необхідними матеріальними засобами для здійснення цих повноважень. Владні повноваження державного органу полягають у можливості встановлювати формально обов'язкові правила поведінки загаль-ного чи індивідуального характеру (юридичні приписи) та домагатись, забезпечувати їх виконання.

Особливість владних повноважень державного органу: вони нерідко виступають одночасно і його правом, і обов'язком (наприклад, повноваження прокуратури здійснювати нагляд за законністю). Сукупність передбачених у законі або іншому нор-мативно-правовому акті прав та обов'язків органу держави становить його компетенцію.

Люди, які працюють у будь-яких державних організаціях, поділяються на робітників і службовців.

Робітник — це людина, котра працює у штаті підприємства або іншої державної організації і за внормовану державою заробітну плату виконує певні службові (посадові) функції виробничого характеру.

Державний службовець (державна посадова особа) — це людина, яка працює у штаті державної організації і за встановлену державою заробітну плату виконує певні службові (посадові) функції невиробничого характеру.

Види державних службовців:

керівники (службовці, наділені владними повноваженнями щодо інших членів колективу відповідної державної організації);

спеціалісти (службовці, які мусять мати певні професійні знання для виконання відповідних професійних обов'язків без владних повноважень);

технічний персонал (службовці, на яких покладається виконання допоміжних функцій, що не потребують спеціальної професійної підготовки і владних повноважень).

<< | >>
Источник: П.М. Рабінович. Основи загальної теорії права та держави. 2001

Еще по теме 1. Загальна характеристика механізму держави:

  1. 2. Загальна характеристика апарату та органів держави
  2. Тема 7 Механізм та апарат держави
  3. 1. Загальне поняття й ознаки держави
  4. ЧАСТИНА ТРЕТЯ МЕХАНІЗМ ЮРИДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА)
  5. 1. Загальна характеристика правової норми
  6. 1. Загальна характеристика правотворчості
  7. 1. Загальна характеристика правомірної поведінки
  8. 1. Загальна характеристика правопорушень
  9. 3. Загальна характеристика законності та правопорядку
  10. § 2. Конституційно-правові норми: загальна характеристика .
  11. 1. Загальна характеристика застосування правових норм
  12. 3. Загальна характеристика правозастосовної діяльності
  13. § 2. Загальна характеристика виборчої системи та її принципи
  14. 2. Загальна характеристика реалізації правових норм
  15. § 5. Конституційно-правові відносини і їх загальна характеристика