<<
>>

3. Види типів держав за їх сутністю

Типологія — теорія про типи тих чи інших явищ. Типологія держав призначена класифікувати, «розподіляти» всі держави, що існували в історії людства або існують і зараз, на такі види, групи, класи, котрі дають змогу розкрити їх соціальну сутність.

Соціальна сутність держави (а втім, як і будь-якого іншого соціального явища) полягає в її здатності задовольняти певні потреби та інтереси тієї чи іншої спільності (соціальної групи, частини, а іноді й усього суспільства).

Отже, розкрити соціальну сутність держави означає виявити і вказати, інтереси і волю якої саме частини суспільства (класової, національної чи іншої) виражає, задовольняє дана держава. А досягнути цього можна тільки шляхом наукового, теоретичного дослідження держави, причому здійснюваного на основі соціально зміс-товного, соціально сутнісного підходу (відомо, що її офіційна назва, словесна «самореклама», як свідчить історія, не стільки розкривала, скільки приховувала, маскувала її справжню роль); і якби декларативна «зовнішність» держави, її термінологічна самооцінка завжди відповідали суті цього явища, потреби в науці, мабуть, не виникало б).

Розподіляти держави на певні різновиди (типи, класи) можна, ясна річ, і за іншими критеріями, зокрема, за методами здійснення влади (демократичні і тоталітарні), за характером та рівнем технічного, технологічного розвитку суспільства (до-індустріальні, або аграрні, індустріальні, постінду-стріальні, чи, як сьогодні іноді висловлюються, інформаційні), за ставленням держави до релігії (теократичні, світські, атеїстичні), за географічним розташуванням (східні й західні; європейські, азіатські та ін.) тощо. Усі зазначені класифікації можна зустріти у давній та сучасній літературі. Однак жодна з подібних типологій, відображаючи, безперечно, досить важливі риси, параметри держави, не дає відповіді на питання,— волю якого населення, якої його частини виражає даний різно-вид держави. А без такої відповіді соціальна сутність того явища, котре відображається поняттям держави, залишається нерозкритою, «прихованою». Тому згадані класифікації не можуть замінити такої типології держав, яка б фіксувала відмінності між ними саме з точки зору їх соціальної сутності. Історія існування держав — це, як правило, історія зміни їх соціальної сутності. Тому й типи держав є їх історичними типами.

Історичний тип держави — це система суттєвих рис, притаманних усім державам, економічною основою яких є певний тип виробничих відносин і які виражають соціально змістовну (зокрема, кла-сову) сутність і соціальне призначення держави.

Основні причини зміни типів держави:

- розвиток продуктивних сил і відповідна зміна виробничих відносин;

- зміна соціальної (зокрема, класової) структури суспільства; зміна панівного, домінуючого в економіці класу або іншої панівної, керівної групи населення, виникнення нового співвідношення класових та інших соціальних сил;

- перехід державної влади до представників іншого класу (частини класу, союзу класів) або іншої соціальної групи, а отже, зміна соціальної сутності держави.

При цьому слід пам'ятати, що хоча й має місце залежність держави насамперед від панівної, чи домінуючої, групи (класу) в суспільстві, проте держава є відносно самостійним утворенням.

Ознаки відносної самостійності держави:

організаційна відокремленість її від суспільства в цілому, від будь-яких груп і класів (зокрема, від панівного, домінуючого):

наявність власної внутрішньої будови (структури) та особливих, специфічних інтересів;

залежність не тільки від домінуючого класу, домінуючої групи, але, тією чи іншою мірою, й від інших груп суспільства (зокрема, від національних чи етнічних спільностей);

залежність не тільки від співвідношення класових та інших соціальних сил всередині країни, а й від зовнішньополітичних умов і подій;

необхідність виконувати не тільки суто класові, групові, а й загальносоціальні функції.

Внаслідок цього, існували, існують і будуть існувати держави так званого перехідного типу. Вони, як правило, виражають волю кількох спільностей (класів, націй, верств, груп) або ж волю частини певної спільності.

У різні епохи існували наступні історичні типи держави: племінно-бюрократичний, рабовласницький, феодальний, буржуазний. Така класифікація зумовлюється тим, що саме вказані соціально-економічні спільності, класи — племінна бюрократія, рабовласники тощо — були домінуючою частиною населення у тому чи іншому суспільстві на певному етапі його історичного розвитку. Крім зазначених (та деяких інших перехідних) типів держави, вже відомих в історії людства, є підстави прогнозувати утворення у майбутньому держави так званого соціально-демократичного типу — держави трудів-ників-власників.

Між названими «чистими» типами держави, як правило, існували (а подекуди і нині існують) держави перехідних, так званих «змішаних» типів. До останніх належить, зокрема, ті сучасні держави, які обрали орієнтиром для свого розвитку правову державу соціальної демократії.

Типологічна приналежність держави відображає її соціально-змістовну сутність, так би мовити, у статиці. А в динаміці, в «роботі» держави така сутність розкривається через реалізацію її основних функцій.

<< | >>
Источник: П.М. Рабінович. Основи загальної теорії права та держави. 2001

Еще по теме 3. Види типів держав за їх сутністю:

  1. Тема 4 Поняття, соціальна сутність і причини виникнення держави. Види держав за їх сутністю
  2. Тема 5 Сутність сучасних держав соціально-демократичної орієнтації
  3. 2. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації
  4. 1. Майбутня держава соціально-демократичного типу: сутність і передумови
  5. § 1. Сутність і місце політичних партій і громадських організацій у політичній системі України
  6. МАНЕРА ДЕРЖАТЬСЯ: ПРАВИЛЬНАЯ И НЕПРАВИЛЬНАЯ
  7. МАНЕРА ДЕРЖАТЬСЯ: ПРАВИЛЬНАЯ И НЕПРАВИЛЬНАЯ
  8. Тема 6 Форми держав
  9. Иные манеры держаться вызывают у людей другие эмоции.
  10. Иные манеры держаться вызывают у людей другие эмоции.
  11. 3. Учитесь держать свое оружие
  12. 4. Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації
  13. 3. Правотворчість держав соціально-демократичної орієнтації
  14. 3. Принципи і риси апарату держав соціально-демократичної орієнтації.
  15. Тема 13 Історична типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації
  16. 3. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації
  17. 3. Основні види державного устрою
  18. 2. Види державного правління
  19. 2. Поняття і види проектних організацій