<<
>>

1. Поняття і структура юридичної науки

Юридична наука — це система об'єктивних соціально значущих знань про закономірності права і держави (державно-правові закономірності). Оскільки право і держава належать до соціальних явищ, остільки й юридична наука входить до складу суспільних наук — до загальної системи су-спільнознавства.

У зв'язку з тим, що державно-правові явища мають зазвичай складну будову, характеризуються наявністю різних сторін, граней, аспектів, юридична наука (юриспруденція) — це багатопрофільна, системна дисципліна.

.

У системі юридичної науки (юриспруденції) можна виділити такі елементи:

1) за формою відображення державно-правових явищ — судження про минулі, теперішні і майбутні (прогнозовані) факти державно-правової дійсності, уявлення про державно-правові явища, правові категорії і поняття, державно-правові концепції й теорії;

2) залежно від безпосереднього предмета дослідження — науки теоретико-історичні, галузеві, міжгалузеві (наприклад, наука екологічного права), прикладні (наприклад, судова психіатрія), міжнародно-правові (науки міжнародно-публічного і міжнародного приватного права);

3) залежно від конкретного елемента предмета дослідження — вчення про право, вчення про правове (юридичне) регулювання, вчення про державу, вчення про правосвідомість, вчення про юридичну науку (теорія правознавства);

4) залежно від аспекта вивчення державно-правових явищ — онтологія права і держави (вивчення їх існування як реальних феноменів у «статиці»): філософія держави і права (вчення про їх необхідність, призначення для людини і суспільства, їх місце у соціокультурній системі, серед здобутків людської цивілізації); аксіологія права та держави (вчення про значущість, цінність цих явищ для особи і суспільства); соціологія права і держави (знання про «динаміку», механізм і соціальні результати функціонування зазначених феноменів); гносеологія права й держави (знання про методологію і методику дослідження державно-правових явищ);

5) за гносеологічним (пізнавальним) статусом знань — фактологічна або емпірична частина науки (знання про державно-правові факти), теоретична частина (категорії, поняття, теорії, концепції державно-правових явищ), практична частина (рекомендації, пропозиції стосовно удосконалення держави і права, правового регулювання).

<< | >>
Источник: П.М. Рабінович. Основи загальної теорії права та держави. 2001

Еще по теме 1. Поняття і структура юридичної науки:

  1. Тема 23 Методологія юридичної науки
  2. 3. Функції юридичної науки
  3. 2. Предмет юридичної науки
  4. 3.1. Поняття трудових правовідносин та їх структура
  5. 10.1. Поняття оплати праці та її структура
  6. § 1. Поняття, структура та принципи правового статусу національних меншин
  7. § 1. Поняття консгитуційно-правового статусу людини і громадянина та його структура
  8. § 10.2. Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати
  9. Лекция четвертая: лицо современной Науки Вклад Науки в Культуру
  10. ПСИХОЛОГИЯ НАУКИ
  11. Як відвернути загрозу, створену життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи?
  12. Який зміст зобов'язань, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи?
  13. § 2. Функції науки конституційного права
  14. Рождение Науки
  15. III. 3. СИСТЕМА ПСИХОЛОГИИ КАК НАУКИ
  16. § 1. Предмет і завдання науки конституційного права
  17. § 3. Методологія науки конституційного права
  18. Позитивизм и теория науки