<<
>>

1 Поняття і склад методології правознавства

Методологія юридичної науки — це: а) система підходів і методів, способів і засобів наукового дослідження, а також б) вчення (теорія) про їх використання при вивченні державно-правових явищ.

До складу цієї методологи, зокрема, входять:

- філософсько-світоглядні підходи (матеріалістичний чи ідеалістичний, діалектичний чи метафізичний, визнання чи заперечення об'єктивних соціальних, у тому числі державно-правових, закономірностей та можливості їх пізнання, здобуття істинних знань щодо них);

- загальнонаукові методи, тобто такі, що використовуються в усіх або у більшості наук (наприклад, структурний, функціональний методи, сходження від абстрактного до конкретного, формально-логічні процедури, скажімо, аналіз, синтез і т. ін.);

- групові методи, тобто такі, котрі застосовуються лише у певній групі «аук, наприклад, тільки у суспільствознавстві (скажімо, метод конкретно-соціологічного дослідження);

- спеціальні методи, тобто такі, котрі прийняті для дослідження предмета лише однієї науки (наприклад, у юриспруденції — це способи уяснен-ня (тлумачення) норм права, своєрідні прийоми узагальнення юридичної практики).

Дослідницькі методи можна також розподілити дещо умовно на емпіричні (способи виявлення, фіксування, збирання, систематизації інформації про факти та явища) і теоретичні (способи пояснення, тлумачення зібраних даних, побудови понять, концепцій, прогнозів і т. ін.).

Усі названі групи методів, безумовно, необхідні для проведення повноцінного, всебічного, завершеного державно-правового дослідження: кожна з них може знадобитись на якомусь етапі — тому навіть з цієї причини методологія має бути множинною, плюралістичною. Проте їхня роль у науковому пошуку не однозначна. Так, філософсько-світоглядні підходи визначають саму стратегію дослідження. Його загальну спрямованість, орієнтують на знаходження, відбір, накопичення цілком визначених у соціально-змістовному відношенні фактів і, нарешті (що, можливо, найголовніше), обумовлюють характер та зміст оцінювання (інтерпретації) отриманих результатів дослідження; А без такого оцінювання соціальне пізнання неможливе і непотрібне.

<< | >>
Источник: П.М. Рабінович. Основи загальної теорії права та держави. 2001

Еще по теме 1 Поняття і склад методології правознавства:

  1. ПРАВОЗНАВСТВО ТА ЙОГО МЕТОДОЛОГІЯ
  2. 2. Сучасні проблеми перетворення методології вітчизняної юриспруденції
  3. Тема 22 Правознавство (юридична наука): загальнотеоретична характеристика
  4. Статья 956. Понятие товарного склада
  5. 1. Сущность хранения на товарном складе
  6. Параграф 2. Сохранение на товарном складе
  7. § 2. Договор хранения вещей на товарном складе
  8. Склад характера — заряды сознания
  9. 5. Исполнение договора хранения на товарном складе
  10. 2. Понятие и стороны договора хранения на товарном складе
  11. 3. Предмет договора хранения на товарном складе
  12. 4. Оформление договора хранения на товарном складе
  13. § 2. Конституційний склад і структура парламенту України
  14. Особенности психологического склада насильственных преступников.
  15. СЕКРЕТ 14 ОБРЕТЕНИЕ ПОЛНОЙ УВЕРЕННОСТИ В СЕБЕ ЧЕРЕЗ ПОЗИТИВНЫЙ СКЛАД УМА
  16. 1. Поняття і структура юридичної науки
  17. Тема 1. ПОНЯТТЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА
  18. Тема 1. Поняття та предмет інвестиційного права
  19. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ