<<
>>

3. Норма права і стаття закону

Форма викладу норм у статтях нормативно-правових актів:

1) за рівнем узагальнення — казуїстична (зміст норми розкривається індивідуалізованими поняттями, шляхом переліку певних фактів, випадків, дій, ознак та ін.), абстрактна (зміст норми розкривається неіндивідуалізованими поняттями);

2) за повнотою викладу — повна (в одній статті вміщено всі обов'язкові елементи певної норми), відсильна (в одній статті вміщено не всі обов'язкові елементи норми або не всі фрагменти її тексту, але наводиться посилання на ті конкретні статті даного чи іншого нормативно-правового акта, в яких міс-титься «відсутня» частина припису); бланкетна (ситуація, схожа з попередньою, проте посилання подається щодо певної групи чи виду нормативних актів, а не їх конкретних статей).

Навіть у випадках, коли юридична норма і стаття закону (нормативно-правового акта) не збігаються за обсягом, остання завжди є логічно (і граматично) завершеним реченням, яке виражає певне нормативне судження, «деонтичну» (зобов'я-зальну) думку законодавця.

Тому змістом будь-якої статті закону є так чи інакше припис законодавця (котрий, як було з'ясовано, може не «дорівнювати» юридичній нормі в її повному, тобто триеле-ментному обсязі).

Нормативно-правовий припис — вміщене у статті нормативно-правового акта логічно і граматично завершене деонтичне судження загального характеру.

Отже, стаття нормативно-правового акта може виступати зовнішньою формою як юридичної норми (зрідка — у повному обсязі, а частіше — у неповному), так і юридично-нормативного припису, за допомогою якого ця норма «організовується», будується. Такий припис, складаючи первинну клітину змісту законодавства, не може відображати менше двох структурних елементів юридичної норми — або гіпотези й диспозиції, або ж гіпотези і санкції.

Крім юридичних норм або їх частин — юридичних приписів,— в окремих статтях нормативно-правового акта можуть вміщуватись і ненормативні (недеонтичні) судження правотворчого органу (наприклад, констатації певних історичних ситуацій, станів, правотворчі цілі, завдання законодавства тощо).

Тому із цієї причини система законодавства (як система нормативно-правових актів) і система права (як система державнообов'язкових правил поведінки загального характеру) не однакові за обсягом: перша — ширша, більш «об'ємна» аніж друга.

<< | >>
Источник: П.М. Рабінович. Основи загальної теорії права та держави. 2001

Еще по теме 3. Норма права і стаття закону:

  1. § 57 Общие понятия об ограничении собственности с положительной и с отрицательной стороны. – Государственные ограничения. – Ограничения по сущности вотчинного права. – Реальное их свойство. – Право в чужой вещи. – Эмфитеозис. – Суперфиция. – Сервитут. – Виды и закон сервитутов. – Поземельные повинности германского права. – Сервитуты по местным законам прибалтийских губерний
  2. § 16 Понятие о законном рождении и законных детях. – Удостоверение законности рождения. – Римское предположение о законности детей, рожденных в браке. – Постановление русского закона о сем предмете. – Право отца и родных оспаривать законность. – Отличия в иностранных законодательствах.
  3. § 38 Когда открывается наследство по русскому закону. – Ограничения наследственного права. – Имущество, составляющее предмет наследования. – Отношение наследования по закону к завещанию. – Кто может быть наследником?
  4. НОРМА ТЕСТОВАЯ
  5. НОРМА
  6. Личностная норма
  7. НОРМА ГРУППОВАЯ
  8. НОРМА СОЦИАЛЬНАЯ
  9. 3. Аналогия права и закона
  10. 3. Обычаи делового оборота. Аналогия закона и права. Толкование
  11. § 61 Узуфрукт и пожизненное владение. – Общие черты сего права. – Содержание оного. – Хозяйственная целость имения. – Обеспечение верности в пользовании. – Способы установления сего права. – Законные отношения между собственником и пользователем. – Передача и прекращение узуфрукта
  12. Статья 1170. Возмещение вреда, причиненного принятием закона о прекращении права собственности на определенное имущество
  13. § 47 Дарение по русскому закону. – Форма. – Ограничение права на дарение. – Совершение и принятие дара. – Поворот дара к дарителю. – Переход права собственности на дар. – Дар условный. – Дар противозаконный. – Отличие дарения от завещания. – Дарение на случай смерти