<<
>>

2. Форми права

Оскільки юридичні норми мають стати відомими тим учасникам суспільного життя, поведінку, діяльність котрих покликані регулювати, вони повинні бути певним чином проявлені зовні, об'єктивовані, тобто виражені у певних матеріальних «джерелах».

Ці джерела юридичних норм відображаються поняттям форма права.

Форма права — це спосіб внутрішньої організації, а також зовнішнього прояву правових норм, який засвідчує їх державну загальнообов'язковість.

Відповідно розрізняють внутрішню форму норми права — спосіб внутрішньої організації змісту норми (тобто її структуру) і зовнішню — спосіб її об'єктивізації, зовнішнього прояву, матеріальної фіксації.

Види зовнішніх форм (джерел) права:

- правовий звичай — санкціоноване (забезпечуване) державою звичаєве правило поведінки загального характеру;

- правовий прецедент — об'єктивоване (вира-жене зовні) рішення органу держави в конкретній справі, якому надається формальна обов'язковість при вирішенні наступних аналогічних справ;

- нормативно-правовий договір — об'єктивоване формально обов'язкове правило поведінки загального характеру, яке встановлене за взаємною домовленістю кількох суб'єктів і забезпечується державою;

- нормативно-правовий акт — письмовий документ компетентного органу держави, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру.

Зв'язок між типом права і формою права:

- зовнішня форма права визначається, зумовлюється насамперед його історичним типом;

- крім типу права, на його зовнішню форму впливають також інші соціальні явища, чинники (внутрішньосуспільна ситуація, історичні, національні, культурні традиції, рівень політичної і правової культури, стан правосвідомості, юридичної науки тощо), тому у кожному типі права використовуються зазвичай декілька його форм;

- у кожному типі права існує найбільш поширена, основна його форма;

- форма права здатна впливати певною мірою на тип права, тобто на його соціальну сутність.

Нормативно-правовий акт — основна форма права соціально-демократичної орієнтації. Поширеність нормативно-правових актів пояснюється незаперечними перевагами такого способу вираження юридичних норм саме з точки зору загальнолюдських правових принципів, які поступово впроваджуються у право соціально-демократичної орієнтації.

До таких переваг, зокрема, належать можливості:

- найбільш чітко, ясно, однозначно формулювати зміст юридичних прав і обов'язків;

- якнайшвидше довести до відома адресатів юридичної норми її зміст;

- забезпечити сприятливі умови для швидкого відшкодування потрібної норми права;

- створити умови для правильного, адекватного розуміння адресатом норми її істинного змісту;

- оперативно змінювати чи скасовувати юридичну норму;

- здійснювати впорядкування, погодження, систематизацію численних норм права.

<< | >>
Источник: П.М. Рабінович. Основи загальної теорії права та держави. 2001
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме 2. Форми права:

  1. ДЖЕРЕЛА (ФОРМИ) ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
  2. Тема 14 Правотворчість. Зовнішні форми об'єктивного права
  3. Тема 6 Форми держав
  4. РОЗДІЛ III. ІНШІ ФОРМИ ТА ВИДИ ШСТИТУЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  5. 4. Форми здійснення іноземних інвестицій
  6. § 1. Основні форми безпосередньої демократії
  7. 1. Загальні поняття й елементи форми держави
  8. 1. Поняття та види корпоративної форми інвестування
  9. 2. Поняття, види та форми інвестиційної діяльності
  10. § 3. Підстави і форми набуття громадянства України
  11. § 1. Поняття, принципи та форми територіального устрою
  12. § 4. Підстави і форми припинення громадянства України
  13. 5.1. Поняття соціального партнерства, його мета та форми
  14. 3. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності
  15. 4. Форми взаємодії органів держави з громадськими об'єднаннями і трудовими колективами