5. Основні тенденції розвитку прав людини
До таких тенденцій належать:
- все ширше запровадження у суспільну свідомість уявлення про те, що саме людина є первинним, головним суб'єктом права;
- дедалі ширше запровадження у свідомість суспільства розуміння прав людини як соціально-історичного явища;
- розповсюдження принципу правової рівності на все більше коло людей;
- збільшення «каталога» прав людини (як результат зростання їхніх потреб), якому, проте, не завжди відповідають реальні можливості задоволення деяких прав (тобто у ряді випадків права людини фіксуються у законодавстві «достроково», « випереджувально »;
- зростання кількості країн, які допускають наддержавний (міжнародний) контроль за станом дотримання прав людини.
Внаслідок того, що після Другої світової війни права людини- настуцрво переставали бути лише внутрішньою сгір&йоїо; держав, виникла, утверджується та набуває дедалі більшого поширення ідея утворення нового міжнародного правового порядку.
Серед найважливіших його рис слід відзначити такі:- універсалізація концепції прав людини, поширення її на дедалі більшу кількість держав;
- поширення примату, верховенства норм міжнародного права щодо норм внутрішньодержавного законодавства з питань прав людини;
- об'єктивна поінформованість світової громадськості про стан дотримання прав людини у різних країнах;
- утворення і розгортання діяльності неурядових (громадських та інших) організацій із захисту прав людини, їх державна підтримка;
- підвищення ефективності міжнародних контрольних механізмів щодо захисту прав людини.
Яскравим проявом наведених тенденцій стала друга Всесвітня конференція з прав людини, організована ООН у Відні в червні 1993 р. (перша така конференція відбувалася під егідою цієї організації 1968 р.
в Тегерані). У Віденській конференції, що проходила під девізом «Права людини: знати їх, вимагати їх, захищати їх», взяли участь делегації на чолі з міністрами закордонних справ майже 140 держав, у тому числі й України.Зазначені тенденції, гадаємо, повинні враховуватись при загальній оцінці стану законодавства сучасної України з питань прав людини і громадянина та при підготовці відповідних законодавчих пропозицій. У цьому, мабуть, полягає один із шляхів забезпечення наукової обґрунтованості становлення сучасної цивілізованої, гуманної правової системи в Україні.
Еще по теме 5. Основні тенденції розвитку прав людини:
- § 11. Обмеження прав людини і громадянина. Права людини в умовах надзвичайного стану
- Тема 1 Основні права людини як загальносоціальне явище
- § 1. Уповноважений з прав людини в механізмі забезпечення прав особи
- 2. Поняття основних прав людини
- 3. Класифікація основних прав людини
- § 4. Покоління прав людини
- § 6. Система конституційних прав та свобод людини і громадянина
- УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ
- § 3. Гарантії діяльності Уповноваженого з прав людини
- § 12. Гарантії конституційних прав і свобод людини і громадянина
- § 2. Правовий статус Уповноваженого з прав людини
- ЧАСТИНА ТРЕТЯ МЕХАНІЗМ ЮРИДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА)
- 4. Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини
- 2. Юридичне право як засіб конкретно-історичної інтерпретації та реалізації прав людини